«Кожна людина, якій ми допомагаємо, — це символ стійкості, віри, любові та натхнення»
Для мене Незалежність — це можливість бути собою на своїй українській землі, поруч із тими, кого люблю. Це шанс творити добро і бути вдячною за кожен день.
Я відчуваю моменти, коли чітко усвідомлюю: я — частина сили, яка тримає країну, щоразу, коли ми волонтеримо та спілкуємося з тими, хто вимушено втікає від війни, або з нашими воїнами.
Багато хто ніколи не дізнається, через які життєві трагедії проходять ці люди, скільки перешкод і тернистих шляхів долають. Та вони не здаються. В їхніх очах завжди світло і тепло. Наші воїни готові жертвувати життям заради нашого спокою. Таку націю не перемогти. І для мене — честь бути їхньою маленькою частиною.
Я вірю, що добро не поділяє людей за професіями чи освітою. Я очолюю Благодійний Фонд сім’ї Доскіч, і наша діяльність охоплює дуже широкий спектр. Ми допомагаємо дітям, лікарням, громадам. Але останні три роки наш пріоритет — військо. Ми прагнемо бути надійною опорою для наших захисників.
Мої сили дають діти, онуки, чоловік, сім’я, співробітники та друзі — ті, кого я люблю понад усе. А також матері й дружини, які втратили на війні найрідніших. Я розділяю їхній біль і щиро співчуваю, і водночас захоплююся їхньою незламністю. То хіба маю право зламатися я?
Під час найважчих моментів мене підтримує українське мистецтво та молитва. Це найкращі ліки для душі. Я насолоджуюся виконанням пісень хору «Гомін», відвідую картинні галереї, а інколи в тиші молитви ділюся з Богом найпотаємнішим. Симбіоз віри та культури дає надпотужну силу. І, звісно, любов — без неї ніяк.
Були моменти, коли здавалося, що я не витримаю. У 2023 році під час атаки на Львів загинула добра людина, перукар нашого салону краси «RED ROSE» Інна Янішевська. Світло її очей завжди надихало мене. Тоді я справді була розбита, але завдяки підтримці рідних і друзів змогла пройти через цей біль. Інна назавжди залишиться в нашій пам’яті та серцях.
Обличчям Незалежності для мене є кожна українська матір і дружина, яка зодягнула чорну хустку. Це великі жінки великої країни, чия сила і любов вистачить не на одне покоління. Вони продовжують жити і боротися, попри біль втрати, і за це ми завжди повинні бути їм вдячні.
Я бачу Україну майбутнього сильною, сучасною та людяною країною, де можливості та здійснення мрій доступні кожному, де можна дихати на повні груди та насолоджуватися життям. Країна дитячого сміху. Сьогодні ми прагнемо справедливого миру, а далі відбудуємо, розвинемо та збагатимо нашу державу. Я впевнена: все буде.
Основою сильної держави, на мою думку, є любов, розуміння і співчуття. А залишатися людиною — з емпатією, гідністю та спокоєм — мені допомагає віра у краще. Після найтемнішої ночі завжди настає світанок, і ми це бачили не раз.
Кожна людина, якій ми допомагаємо, — це символ стійкості, віри, любові та натхнення. Діти, матері, воїни — кожна історія особливо болюча й щемлива, але всі вони про сильних людей — українців.
Якби я могла передати одне речення майбутнім поколінням українців, це було б так: «Ми щасливі бути українцями, цінуймо це!»
