«У мене одна мета й сенс — перемога. Усе інше — лірика»
Для мене Незалежність — це свобода наших дітей. Це коли моя дитина йде до української школи й повертається додому у свій дім, а не в прихисток. Це коли вона не змушена вчити чужу мову, щоб вижити, а може вільно жити й розвиватися в українському світі.
Я не вважаю себе важливішим за інших. Без нації не існує держави. Ми всі маємо бути частиною одного цілого. Так, я — складова великого механізму, що тримає країну. І найважливіше для мене те, що я живий і можу виконувати свою роботу.
Будь-який життєвий досвід стає корисним. Я за природою підприємець, і цей хист допомагає мені навіть на війні. Менеджерські здібності дозволяють організувати людей, правильно розподілити ролі й зберігати ефективність навіть у кризових ситуаціях. Це і є мій внесок у боротьбу.
Я не шукаю додаткових сенсів. У мене одна мета й сенс — перемога. Усе інше — лірика. Постійний пошук «сенсів» часто стає виправданням бездіяльності. А я бачу цінність у тому, що ми робимо саме зараз.
Так, ми втомилися. Ми втратили друзів і близьких. Ми роками не бачимо своїх сімей. Але який сенс відмовлятися від боротьби, якщо без нас не буде ні нації, ні дому, ні Батьківщини? Сили дають побратими, ефективність «Рарогу» на полі бою, пам’ять про полеглих. Доки існує ворог — я матиму сили протидіяти.
Чи були моменти, коли здавалося, що я не витримаю? Ні. Як офіцер я повинен бути прикладом. Так, буває сутужно. Але в мене така команда, що підвести когось — неможливо. Я вчу себе не лише фізично, а й морально. Коли виснаження на межі — я роблю паузу, перезавантажуюся, але ніколи не шукаю легких шляхів.
Для мене Обличчя Незалежності не має одного імені. Це кожен наш полеглий воїн. Це ті, хто сьогодні бореться. Це матері, які захищають і виховують дітей. Це молодь — рушійна сила країни. Це робітники, що своєю працею будують майбутнє. Це науковці, які винаходять рішення, від яких залежить життя. Це спортсмени, що прославляють Україну у світі. Усі разом вони і є справжнім обличчям Незалежності.
Якою я бачу Україну майбутнього? Вільною від ворога, незалежною, економічно сильною. Але головне — щоб більше ніхто з нашого цвіту не гинув. Ми збудуємо країну, якщо буде з ким.
Справедливість, честь, вольовий характер, сила духу й любов до Батьківщини — ось риси, без яких неможлива сильна держава.
Що допомагає залишатися людиною? Саме людяність. Мати емоції, настрій, перемоги й поразки. Бути живим і справжнім — це і є ознака людини.
У моїй роботі багато історій, які стали для мене символом Незалежності. Але кожного разу, коли ми знищуємо надважку ціль і розуміємо, скільки життів це врятувало, я відчуваю — ось воно, справжнє обличчя Незалежності.
Майбутнім поколінням я хочу сказати лише одне: «Боріться за те, що любите, бо любов сильніша за смерть»
