Багатьох здивую тим, що я закінчила один із чотирьох закладів в Україні, які професійно готують дітей до вступу в консерваторію — Львівський державний музичний ліцей імені Соломії Крушельницької за класом фортепіано. Більшість моїх однокласників стали професійними музикантами. Я ж, здобувши мистецьку середню спеціальну освіту, зрозуміла, що музика залишиться для мене справою душі, а свій професійний шлях обрала у правоохоронних органах. І вважаю, що не помилилася з цим вибором.
За роки служби мені вдалося пройти шлях у поліції від лейтенанта до полковника. Сьогодні я — єдина жінка-полковник поліції в Управлінні стратегічних розслідувань у Львівській області, а також, на цей час, єдина жінка в Україні, яка обіймає посаду начальника відділу протидії корупції.
Управління, в якому я працюю, має два основних напрямки: загальнокримінальний та економічний. Наше ключове завдання — виявлення організованих злочинних груп і злочинних організацій. Я впевнено можу сказати, що колектив управління та його керівник — полковник поліції Роман Рибіцький — є високопрофесійними.
Я очолюю відділ протидії корупції. Моя основна діяльність полягає у виявленні та документуванні правопорушень, пов’язаних із корупцією, а також у складанні адміністративних протоколів. Найчастіше йдеться про порушення вимог фінансового контролю та конфлікт інтересів.
Свій професійний шлях я розпочала у районному відділі поліції, у службі у справах неповнолітніх, де працювала з важкими підлітками та неблагополучними сім’ями. Згодом мені запропонували перейти до Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Там я займалася виявленням шахрайств, працювала з банківськими установами та очолювала напрямок фальшивомонетництва.
Добре пам’ятаю свої перші справи. В одному випадку невідома особа, знайшовши чужий паспорт, вклеїла своє фото та оформила кредит на мобільний телефон. Уже в перший день мені вдалося встановити особу правопорушника та розкрити злочин. Іншого разу жінка звернулася із заявою про те, що після продажу квартири отримала 30 тисяч фальшивих доларів США.
Після трьох років роботи в районному відділі поліції я перейшла до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у відділ протидії хабарництву. Там брала участь у затриманнях посадових осіб, викритих в одержанні неправомірної вигоди, а також документувала такі злочини. Оскільки я була єдиною жінкою у відділі, саме я проводила огляди затриманих жінок.
Паралельно я вступила до ад’юнктури Львівського державного університету внутрішніх справ. Коли моєму синові було лише чотири місяці, я захистила кандидатську дисертацію і здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук. За можливість поєднати материнство, навчання і службу я безмежно вдячна своїм батькам — медикам, які мене підтримували.
Наступним етапом у моїй кар’єрі стала робота в Управлінні по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ), у відділі протидії корупції. Саме тоді розпочався мій професійний шлях у сфері адміністративної корупції. Згодом я стала першим керівником цього напрямку у Львівській області після впровадження електронного декларування чиновників — раніше такої посади в поліції не існувало.
ДЛЯ МЕНЕ СПРАВЕДЛИВІСТЬ — ЦЕ КОЛИ ТИ БАЧИШ РЕЗУЛЬТАТ СВОЄЇ РОБОТИ І РОЗУМІЄШ, ЩО ЗАКОН Є ОДНАКОВИМ ДЛЯ ВСІХ.
У роботі, пов’язаній із протидією корупції, завжди присутній тиск. Але залишатися принциповою мені допомагають власні життєві переконання: якщо людина порушила закон, вона має відповідати незалежно від посади чи статусу. Як результат, Львівщина вже кілька років поспіль посідає перше місце в Україні за кількістю осіб, притягнутих до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією.
Водночас це не означає, що регіон є найбільш корумпованим — це свідчить про якість роботи: справи, які передаються до суду, належно зібрані, а винні особи дійсно несуть відповідальність і потрапляють до відповідного реєстру.
На початку мого професійного шляху я часто стикалася зі стереотипами: що для жінки ця професія — це «три декрети і пенсія», або що «легше взяти сто хлопців, ніж одну дівчину». Проте час довів, що професіоналізм не має гендеру. Сьогодні дедалі більше жінок обіймають відповідальні посади в правоохоронних органах і успішно реалізовують себе у цій сфері.
НАЙБІЛЬШИМ ВИКЛИКОМ У МОЇЙ РОБОТІ Є ВМІННЯ БРАТИ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРИЙНЯТІ РІШЕННЯ ТА ЗАВЖДИ ЗАЛИШАТИСЯ ОБ’ЄКТИВНОЮ.
Я бачу систему правоохоронних органів України через десять років професійною, ефективною, належно оплачуваною і, найголовніше, такою, якій довіряють громадяни. Адже довіра є ключовим показником її успішності.
УКРАЇНА ДЛЯ МЕНЕ — ЦЕ КРАЇНА, В ЯКІЙ Я НАРОДИЛАСЯ І ВИРОСЛА, ДЕ МОЯ РОДИНА, МОЄ КОРІННЯ І МОЯ ІДЕНТИЧНІСТЬ. САМЕ ТОМУ ДЛЯ МЕНЕ ВАЖЛИВО РОБИТИ СВІЙ ВНЕСОК У ЇЇ РОЗВИТОК І МАЙБУТНЄ.
Після перемоги я мрію жити в країні, якою ми всі будемо пишатися.
Слово, яке сьогодні описує українців — незламні. А ще — вольові, працьовиті, рішучі та відважні.
