«Наша свобода оплачена болем, кров’ю і мріями тих, хто вірив у сильну, незалежну і щасливу Україну»
Для мене незалежність — це право й здатність обирати власний шлях, відстоювати свою позицію та залишатися вірним своїм цінностям. Це будувати свою сім’ю і захищати її, навіть коли це складно. Це про волю — внутрішню силу не підкорятися обставинам, а творити їх. Це про волевиявлення — коли кожен мій вибір підтверджує, що я живу свідомо, а не за інерцією. І це щоденна відповідальність, адже свобода завжди пов’язана з готовністю відповідати за наслідки своїх рішень.
Незалежність для мене — не абстрактне поняття, це спосіб жити: вільно, гідно, з вірою у власні сили та спільне майбутнє.
Було кілька моментів, коли я особливо відчув, що потрібен своїй країні. Перший — 24 лютого 2022 року, коли вся нація об’єдналася для захисту своїх людей, своєї ідентичності, своїх земель. Другий — 6 серпня 2024 року, коли ми перетнули державний кордон і на деякий час повернули бойові дії туди, звідки вони пішли на нас.
У ці моменти я зрозумів, що я частина великої нації.
Ми стоїмо пліч-о-пліч з людьми, які захищають найдорожче: сім’ї, наших людей. І неважливо, хто навпроти і скільки їх — ми будемо захищати своє до кінця.
До початку повномасштабного вторгнення я був власником агентства нерухомості, керував людьми, будував команду. Коли долучився до Збройних Сил, я продовжив робити те саме: збирати найкращих людей нашої нації, професіоналів, і разом із ними зменшувати популяцію ворога.
Звісно, є сім’я, друзі, рідні — ті, заради кого ми боремося щодня. Але емоційно важко не згоріти, коли бачиш обстріли цивільного населення, руйнування наших міст і сіл щодня. Я бачу, що кращих людей немає і не буде.
Разом із командою ми проходимо найважчі моменти, і це ще одна сім’я. Тут немає права на зневіру або слабкість, особливо коли поруч сильні люди — від роти до управління.
Що тримає мене на плаву? Команда, яка працює зі мною, і моя донька. Її вічна посмішка, бажання жити — це те, що нагадує, заради кого ми будуємо майбутнє.
Для мене важливо власне волевиявлення, можливість розвиватися, залишатися собою, жити в країні, де незалежно від того, хто ти і звідки, бажання робить тебе будь-ким. Інтелект, чесність, сила, сміливість, відповідальність, свідомість, єдність і патріотизм — цінності, якими я керуюся.
Я — командир підрозділу, і відповідаю не лише за кожного бійця, а й за їхні сім’ї, життя, мрії. Це теж моя сім’я, через яку я все це роблю.
У найважчі моменти важливо пам’ятати, скільки людей довірилися тобі і йдуть пліч-о-пліч.
Я пам’ятаю евакуацію пораненого з яру через терни і болото, коли ворог контролював підхід, а до нашої найближчої позиції було 300 метрів під горку. Ми не вагалися, евакуювали побратима під обстрілами, хоча рельєф був складний. Ми не залишаємо один одного помирати. Це ще раз підтвердило, що ми разом, один за одного, незалежно від обставин.
Шаную минуле, бережу свободу сьогодні і творю майбутнє, яким пишатиметься вся нація. Наша свобода оплачена болем, кров’ю і мріями тих, хто вірив у сильну, незалежну і щасливу Україну.
