«Моє служіння — бути голосом правди, пастирем для тих, хто шукає світла серед темряви, і мостом між минулим і майбутнім»
Саме сьогодні, у час війни з Московією, для мене особисто незалежність є щоденною працею, щоденним вибором, щоби залишатися вірним Богові, Україні й своєму покликанню. Це простір свободи, де можна жити правдою й любов’ю, навіть тоді, коли це коштує самопожертви.
Важко сказати про один конкретний момент, коли я відчув: «Я — частина сили, яка тримає країну», адже таких моментів щодня є безліч. Особливо гостро усвідомлюю це тоді, коли стою поруч зі своїм Народом у найважчі дні війни: біля поранених, серед розгублених, у хвилинах відчаю. Адже справжня сила суспільства — не у зброї, а у великому серці, відкритому на ближнього.
Моє монаше і священниче покликання, а також богословська освіта та формація навчили мене слухати Бога й людину. Моє служіння — бути голосом правди, пастирем для тих, хто шукає світла серед темряви, і мостом між минулим і майбутнім.
Сенс мені допомагає зберігати молитва, Слово Боже і усвідомлення, що навіть крапля вірності може живити море надії. Я відчуваю всередині голос, який нагадує: Бог поставив мене саме тут і саме серед цих людей не випадково.
Кожне служіння — Богу, людям, Україні — є для мене джерелом сили і наснаги. А в найтяжчі часи воно додає ще більше відваги. Так, були моменти, коли здавалося, що не витримаю. Але тоді я згадував Христа і Його Хресну дорогу на Голгофу й розумів: відступити означало б зрадити не лише себе, а й тих, хто йде за тобою.
Обличчям Незалежності для мене назавжди залишаються Митрополит Андрей Шептицький і Патріарх Йосиф Сліпий — люди, які показали, що духовна свобода сильніша від будь-якого поневолення, і що її можна здобути лише щоденною працею. А в сьогоденні обличчя Незалежності я бачу у кожній дитині чи молодій людині, яка вирішила залишитися в Україні.
Україна майбутнього залежить від України теперішньої, а радше — від Українців. Я мрію, щоб вона була великою і чисельною, а в її основі стояла сім’я: мама, тато, діти, онуки. Християнська сім’я. Бо здорова сім’я — це запорука майбутнього України.
Я переконаний, що сильна держава може будуватися лише на чесності, жертовності й працьовитості. Ці якості дають основу справжній єдності. Людиною ж допомагає залишатися пам’ять про власну слабкість і милосердя Бога, яке вчить бути лагідним до інших.
Ніколи не забуду моменту повномасштабного вторгнення і усвідомлення того, що всі мої плани зламалися. У той момент я чітко зрозумів: мою рідну Церкву вже не ліквідують, натомість нас усіх, особливо священників і монахів, можуть просто фізично знищити.
Я хочу сказати майбутнім поколінням одне: любіть життя, бо воно любить тих, які його люблять. Любіть Бога, який дав вам життя. Любіть Україну, бо тільки тут можна жити на повні груди.
